роздратовувати
РОЗДРАТО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗДРАТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док.
1. кого. Дратуючи, доводити кого-небудь до збудженого стану, викликати гостре невдоволення, злість.
– Сюди час! Філоксера! – Тихович біжить туди, чіпляючись одежею за лози та тички, що ще більше роздратовує його (М. Коцюбинський);
Цур йому, .. отому Панасенкові! Тільки мене роздратував (І. Нечуй-Левицький);
Роздратувати Ониська Артемовича було дуже легко (О. Гончар).
2. кого, що, розм. Те саме, що роздра́жнювати 2.
Молодиці коло його [дяка], щоб ще дужче роздратувати, так увиваються, так увиваються (Панас Мирний);
Радів [Лазар], що помічав у собі злість, і намагався її роздути, збудити, роздратувать (М. Коцюбинський);
Марта Кирилівна почула те делікатне безпосереднє доторкання весни: воно роздратувало її нерви, розбуркало дрімаючі мрії (І. Нечуй-Левицький);
Вивернув [Альоша] кишеню, і кілька крихот упало на каміння. Чорний [собака] одним рухом язика підхопив їх. Та що ж, тільки роздратував себе (І. Микитенко);
Гриць завжди ставився байдуже до карикатур, але тепер це зображення чомусь його роздратувало (О. Бердник).
Словник української мови (СУМ-20)