роздушений

РОЗДУ́ШЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до роздуши́ти.

Він [Семен Семенович] і очі й уста, і навітть трохи роздушений ніс мав такі певні в собі, такі спокійно-владні, що не уявлялося, як можна було перечити їм у чому-небудь (В. Винниченко).

2. у знач. прикм. Розплющений, зім'ятий під тиском чого-небудь.

Босі ноги Марії.., вимазані соком роздушених ягід, здавались пораненими й скривавленими... (О. Ільченко).

Значення в інших словниках

1. роздушений — розду́шений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. роздушений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до роздушити. 2》 у знач. прикм.Розплющений, зім'ятий під тиском чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. роздушений — Розду́шений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. роздушений — РОЗДУ́ШЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до роздуши́ти. 2. у знач. прикм. Розплющений, зім’ятий під тиском чого-небудь. Босі ноги Марії.., вимазані соком роздушених ягід, здавались пораненими й скривавленими… (Ільч., Вибр., 1948, 33).  Словник української мови в 11 томах