роззутий
РОЗЗУ́ТИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до роззу́ти.
* Образно. Так, це роззута гітлерівцями Україна. Це наша Україна, розтерзана, пограбована мати (О. Довженко).
2. у знач. прикм. Без взуття на ногах; босий.
Роззуте, голе та слабе Тиняється хлоп'я (П. Грабовський);
Із хат .. вибігала роззута .. дітвора (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)