Словник української мови у 20 томах

розкабалитися

РОЗКАБАЛИ́ТИСЯ див. розкабаля́тися.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. розкабалитися — розкабали́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. розкабалитися — див. розкабалятися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розкабалитися — ВИЗВОЛЯ́ТИСЯ (ставати вільним, здобувати собі свободу в боротьбі проти пригноблення, безправ'я, чийогось панування), ЗВІЛЬНЯ́ТИСЯ, РОЗКРІПА́ЧУВАТИСЯ, РОЗКАБАЛЯ́ТИСЯ. — Док.: ви́зволитися, звільни́тися, розкріпа́читися, розкабали́тися.  Словник синонімів української мови
  4. розкабалитися — РОЗКАБАЛИ́ТИСЯ див. розкабаля́тися.  Словник української мови в 11 томах