Словник української мови у 20 томах

розкабаляти

РОЗКАБАЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., РОЗКАБАЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, док., кого.

Звільняти, визволяти від кабали, залежності, гніту.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. розкабаляти — розкабаля́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. розкабаляти — -яю, -яєш, недок., розкабалити, -лю, -лиш, док., перех. Звільняти, визволяти від кабали, залежності, гніту.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розкабаляти — ВИЗВОЛЯ́ТИ (робити вільним, надавати свободу кому-, чому-небудь, позбавляючи пригноблення, безправ'я, чийогось панування), ЗВІЛЬНЯ́ТИ, РОЗКРІПА́ЧУВАТИ, РОЗКАБАЛЯ́ТИ розм., ОСЛОБОНЯ́ТИ діал. — Док.  Словник синонімів української мови
  4. розкабаляти — РОЗКАБАЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., РОЗКАБАЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, док., перех. Звільняти, визволяти від кабали, залежності, гніту.  Словник української мови в 11 томах