розкидка —
розки́дка іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
розкидка —
-и, ж. Компонент узору художньої вишивки.
Великий тлумачний словник сучасної мови
розкидка —
РОЗКИ́ДКА, и, ж. 1. розм. Дія за знач. розкида́ти¹ 1. Розкидка гною. 2. спец. Компонент узору художньої вишивки.
Словник української мови в 11 томах