розковуватися

РОЗКО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗКУВА́ТИСЯ, ую́ся, ує́шся, док.

1. Звільнятися від кайданів.

Розковувалися закуті у кайдани;

// перен. Звільнятися від залежності, неволі, рабства.

Схаменіться! будьте люди, Бо лихо вам буде. Розкуються незабаром Заковані люде (Т. Шевченко);

Ждав ти [Тарасе] – устануть, ждав – розкуються народи І побратаються в вольній сім'ї стоязикій (Л. Забашта);

Чи знайде [Яцуба] в собі силу порвати пута минулого, розкуватись, випростатись? І чи не відмерло в ньому саме це бажання випростатись, глянути на світ по-новому? (О. Гончар).

2. Звільнятися від підків, губити підкови (про коней).

А що коли коні розкувалися чи переп'ються води й пристануть у дорозі? (О. Полторацький);

Одну ваду мав коник, якого дістали Чернишеві: розкувавшись, він стер копито і шкутильгав тепер на праву передню (О. Гончар).

3. перен. Звільнятися від снігу і льоду (про землю, водну поверхню).

4. тільки недок. Пас. до розко́вувати 1, 2, 4.

Значення в інших словниках

1. розковуватися — розко́вуватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розковуватися — -уюся, -уєшся, недок., розкуватися, -уюся, -уєшся, док. 1》 Звільнятися від кайданів. || перен. Звільнятися від залежності, неволі, рабства. 2》 Звільнятися від підков, губити підкови (про коней). 3》 перен.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розковуватися — РОЗКО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗКУВА́ТИСЯ, ую́ся, ує́шся, док. 1. Звільнятися від кайданів; // перен. Звільнятися від залежності, неволі, рабства. Схаменіться! будьте люди, Бо лихо вам буде. Розкуються незабаром Заковані люде (Шевч.  Словник української мови в 11 томах