розконопачений
РОЗКОНОПА́ЧЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до розконопа́тити;
// у знач. прикм.
Розконопачені вікна.
Словник української мови (СУМ-20)РОЗКОНОПА́ЧЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до розконопа́тити;
// у знач. прикм.
Розконопачені вікна.
Словник української мови (СУМ-20)