Словник української мови у 20 томах

розконопачений

РОЗКОНОПА́ЧЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до розконопа́тити;

// у знач. прикм.

Розконопачені вікна.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. розконопачений — розконопа́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. розконопачений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розконопатити.  Великий тлумачний словник сучасної мови