розкошуватися

РОЗКОШУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок., рідко.

Зазнавати насолоди, втіхи від кого-, чого-небудь; утішатися кимсь, чимсь.

Герман обідав швидко, аби наситити живіт, не смакуючи та не розкошуючися (І. Франко);

Вона хоч яка була зайнята, завсігди[завжди] візьме їх у руки, розкошується бодай хвилинку запахом квітів, приглядається до їх барв (А. Крушельницький).

Значення в інших словниках

1. розкошуватися — розкошува́тися дієслово недоконаного виду зазнавати насолоди рідко  Орфографічний словник української мови
2. розкошуватися — -уюся, -уєшся, недок., рідко. Зазнавати насолоди, втіхи від кого-, чого-небудь; утішатися кимсь, чимсь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розкошуватися — РОЗКОШУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок., рідко. Зазнавати насолоди, втіхи від кого-, чого-небудь; утішатися кимсь, чимсь. Герман обідав швидко, аби наситити живіт, не смакуючи та не розкошуючися (Фр.  Словник української мови в 11 томах