розкремсаний

РОЗКРЕ́МСАНИЙ, а, е, розм.

Дієпр. пас. до розкремса́ти.

Це тепер ясно. Від тієї думки, власне, від того болісного переконання душа Петрова заячіла тужно, як на смерть розкремсаний птах, Але він зціпив уста й мовчав (І. Багряний).