Словник української мови у 20 томах

розкривавлений

РОЗКРИВА́ВЛЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до розкрива́вити, розкрива́витися;

// у знач. прикм.

Він побачив її повні болю очі, її розкривавлений писок – з тварини спадала шкура. Він випустив дубчака (Валерій Шевчук);

Розкривавлений палець.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. розкривавлений — розкрива́влений дієприкметник  Орфографічний словник української мови