розкроюватися
РОЗКРО́ЮВАТИСЯ, юється, недок., РОЗКРО́ЇТИСЯ, їться, док.
1. Тріскатися, розсікатися.
Губа спідня розкроїлася (Сл. Б. Грінченка).
2. Пас. до розкро́ювати.
Починається майбутнє судно в цеху, де розкроюються листи металу (з наук.-попул. літ.);
Невдало розкроїлась тканина.
Словник української мови (СУМ-20)