розкубрювати

РОЗКУ́БРЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗКУ́БРИТИ, рю, риш, док., що, діал.

Відкривати, відкупорювати.

Гнат, похнюпившись, мов не своїми руками, розкубрює шампанське (І. Вирган).

Значення в інших словниках

1. розкубрювати — розку́брювати дієслово недоконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. розкубрювати — -юю, -юєш, недок., розкубрити, -рю, -риш, док., перех., діал. Відкривати, відкупорювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розкубрювати — ВІДКРИВА́ТИ (витягати, знімати корок, кришку тощо, роблячи вільним отвір пляшки, банки й т. ін.), РОЗКРИВА́ТИ, РОЗПЕЧА́ТУВАТИ, ВІДКОРКО́ВУВАТИ, РОЗКОРКО́ВУВАТИ, ВІДКУ́ПО́РЮВАТИ рідше, РОЗКУ́ПО́РЮВАТИ рідше, РОЗКУ́БРЮВАТИ діал. (пляшку). — Док.  Словник синонімів української мови
4. розкубрювати — РОЗКУ́БРЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗКУ́БРИТИ, рю, риш, док., перех., діал. Відкривати, відкупорювати. Гнат, похнюпившись, мов не своїми руками, розкубрює шампанське (Вирган, В розп. літа, 1959, 311).  Словник української мови в 11 томах