розкупорювати
РОЗКУ́ПО́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗКУ́ПО́РИТИ, рю, риш, док., що.
Відкривати закупорену пляшку, банку і т. ін.
Представники місій цілою групою збилися біля полковника Уолша, глави англійської місії, що сам взявся розкупорювати пляшки (О. Гончар);
Після шампанського розкупорили угорське (А. Хуторян і К. Шмиговський, пер. з тв. М. Гоголя).
Словник української мови (СУМ-20)