Словник української мови у 20 томах

розкуштовувати

РОЗКУШТО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗКУШТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що.

Куштуючи, визначати смак чого-небудь.

Випили. Василь Степанович довго плямкав губами, розкуштовуючи дорогоцінний трунок (С. Добровольський);

На фермі Рябуха через недовгий час вирівнялася, призвичаїлася до автопоїння, розкуштувала солодкі стебла молодої кукурудзи (І. Волошин);

Свій початок каша бере ще з стародавніх часів, коли люди вперше розкуштували злаки (з наук.-попул. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. розкуштовувати — розкушто́вувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. розкуштовувати — -ую, -уєш, недок., розкуштувати, -ую, -уєш, док., перех. Куштуючи, визначати смак чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розкуштовувати — РОЗКУШТО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗКУШТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Куштуючи, визначати смак чого-небудь. Випили. Василь Степанович довго плямкав губами, розкуштовуючи дорогоцінний трунок (Добр., Очак.  Словник української мови в 11 томах