розкішонька

РОЗКІ́ШОНЬКА, и, ж.

Зменш.-пестл. до ро́зкіш.

Лисенко сідає поруч з Созонтом, вони співають удвох: Не зазнала розкішоньки, Вже літа минають (Ю. Мокрієв).

Значення в інших словниках

1. розкішонька — РОЗКІ́ШОНЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до ро́зкіш. Лисенко сідає поруч з Созонтом, вони співають удвох: Не зазнала розкішоньки, Вже літа минають (Мокр., П’єси, 1959, 313).  Словник української мови в 11 томах