розладжувати
РОЗЛА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗЛА́ДИТИ, джу, диш, док., що.
1. Порушувати лад у звучанні (музичних інструментів і т. ін.).
2. Те саме, що розла́днувати 1, 2.
Один, другий, третій залпи трьох десятків танкових гармат, скерованих у саму гущу того потоку, геть розладжують колони противника (Є. Доломан);
Він, інженер з освіти, якнайкраще знав, що найменша поломка, коли її не залагодити вчасно, згодом розладить усю велику машину (В. Підмогильний);
Обстановка в семінарії пригнічувала Маковея і часто розладжувала його творчі плани (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)