розливний

РОЗЛИВНИ́Й, а́, е́.

1. Признач. для розливу (у 1 знач.).

Ходили ми з кошовим по відбудованій домні № 3, бачили .. цехове господарство, електрообладнання, розливну машину... (Остап Вишня);

Коли ківш з вилитим металом переміщують по розливному прольоту, піч повинна вже бути очищена від шлаку та лишків металу (з газ.).

2. Який продається на розлив (у 1 знач.), у тару покупця або для пиття на місці.

Розливне вино.

3. Який широко розливається, заповнюючись водою (про водоймище).

Розливсь Дніпро й далеко заточивсь у луку розливним затоком (Марко Вовчок).

4. перен. Дуже дзвінкий, голосний, з переливами.

Ранкові промені гілля густу намітку Пронизували. Враз почувся з гущини Розливний тенорок (М. Рильський).

Значення в інших словниках

1. розливний — розливни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. розливний — [розлиеўний] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. розливний — -а, -е. 1》 Признач. для розливу (у 1 знач.). 2》 Який продається на розлив (у 1 знач.), у тару покупця або для пиття на місці. Розливне вино. 3》 Який широко розливається, заповнюючись водою (про водоймище). 4》 перен. Дуже дзвінкий, голосний, з переливами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. розливний — ГОЛОСНИ́Й (про голос, звук — який добре чути), ГУЧНИ́Й, ГРОМОВИ́Й підсил., ГРОМОПОДІ́БНИЙ підсил., ДЗВІНКИ́Й, ЗВУ́ЧНИЙ, ГРИМКИ́Й, ЗИ́ЧНИЙ, ХЛЬОСТКИ́Й розм.  Словник синонімів української мови
5. розливний — РОЗЛИВНИ́Й, а́, е́. 1. Признач. для розливу (у 1 знач.). Ходили ми з кошовим по відбудованій домні № 3, бачили.. цехове господарство, електрообладнання, розливну машину… (Вишня, І, 1956, 330)...  Словник української мови в 11 томах