розлуплювати

РОЗЛУ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗЛУПИ́ТИ, луплю́, лу́пиш; мн. розлу́плять; док., що, розм.

1. Те саме, що розлу́щувати.

Розлуплювати боби.

2. тільки док. Розколоти, розбити на шматки.

Розлупила горщик, миску (Сл. Б. Грінченка).

Значення в інших словниках

1. розлуплювати — розлу́плювати дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. розлуплювати — -юю, -юєш, недок., розлупити, -луплю, -лупиш; мн. розлуплять; док., перех., розм., рідко. 1》 Те саме, що розлущувати. 2》 тільки док.Розбити, розколоти на шматки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розлуплювати — РОЗЛУ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗЛУПИ́ТИ, луплю́, лу́пиш; мн. розлу́плять; док., перех., розм., рідко, 1. Те саме, що розлу́щувати. 2. тільки док. Розбити, розколоти на шматки. Розлупила горщик, миску (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах
4. розлуплювати — Розлуплювати, -люю, -єш сов. в. розлупи́ти, -плю́, -пиш, гл. Разламывать, разломить на части что либо хрупкое: посуду, яйцо и пр. О. 1862. І. 32. Розлупила горщик, миску. Черк. у.  Словник української мови Грінченка