розлініювати

РОЗЛІНІЮВА́ТИ див. розліні́ювати.

РОЗЛІНІ́ЮВАТИ, і́юю, і́юєш і РОЗЛІНО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗЛІНІЮВА́ТИ, ію́ю, ію́єш, РОЗЛІНІ́ЯТИ, і́ю, і́єш і РОЗЛІНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що.

Проводити на чому-небудь лінії; розкреслювати щось рівними лініями.

Якось зимовим вечором, коли доглядач розліновував нову книгу.., тройка під'їхала, і проїжджий .. увійшов до кімнати, вимагаючи коней (М. Терещенко, пер. з тв. О. Пушкіна);

З гори було видно, що дороги-дамби сходяться під прямими кутами й розліновують луг на велетенські квадрати (Ю. Мушкетик).

Значення в інших словниках

1. розлініювати — розліні́ювати дієслово недоконаного виду розлініюва́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розлініювати — I розлініюв`атидив. розлініювати. II розлін`іювати-іюю, -іюєш і розліновувати, -ую, -уєш, недок., розлініювати, -іюю, -іюєш, розлініяти, -ію, -ієш і розлінувати, -ую, -уєш, док., перех. Проводити на чому-небудь лінії; розкреслювати щось рівними лініями.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розлініювати — РОЗКРЕ́СЛЮВАТИ (покривати щось рисками, прямими лініями тощо), ГРАФИ́ТИ, РОЗГРА́ФЛЮВАТИ, ПРОГРАФЛЯ́ТИ, РОЗЛІНІ́ЮВАТИ, РОЗЛІНО́ВУВАТИ. — Док.: розкре́слити, розграфи́ти, прографи́ти, розлініюва́ти, розліні́яти, розлінува́ти.  Словник синонімів української мови
4. розлініювати — Розлініюва́ти, -нію́ю, -нію́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. розлініювати — РОЗЛІНІ́ЮВАТИ, і́юю, і́юєш і РОЗЛІНО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗЛІНІЮВА́ТИ, ію́ю, ію́єш, РОЗЛІНІ́ЯТИ, і́ю, і́єш і РОЗЛІНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Проводити на чому-небудь лінії; розкреслювати щось рівними лініями.  Словник української мови в 11 томах