розмелювати
РОЗМЕ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗМОЛО́ТИ, мелю́, ме́леш, док.
1. що. Мелючи, подрібнювати, розтирати зерно, перетворюючи його на борошно або крупи.
Суміш зерна і бобів розмелюють і печуть оладки та виготовляють локшину (з наук. літ.);
// Подрібнювати, розтирати що-небудь, перетворюючи його на порошок або дрібну масу.
Натуральну каву виготовляють із зерен тропічного кавового дерева, які сушать, підсмажують і розмелюють (з наук.-попул. літ.);
Вібромлини, крім тонкого подрібнення негашеного вапна, можуть розмелювати .. мінеральні домішки для негашеного вапна (з наук. літ.);
// перен. Ударами або натискуваннями дробити, розбивати що-небудь.
Вони [танки] доганяють санітарну валку й чавлять все геть своїми гусеницями, вдавлюють в землю, розторощують і розмелюють, розламують на тріски (І. Багряний);
Коли б не дерево, за яким чатував мисливець, звір кинувся б на нього з усього розгону, розпоров би йому живіт своїми гострими іклами, в пащі розмолов би його кості (В. Гжицький).
2. перев. док., кому, про що, перен., фам. Розголосити, розказати (всім або багатьом) якусь таємницю.
Письмоводитель запитливо подивився на Якова суворими очима. – Яків, це вже ти розмолов усім? – Хрест мене вбий – не я! (С. Васильченко).
Словник української мови (СУМ-20)