Словник української мови у 20 томах

розмотузовувати

РОЗМОТУЗО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗМОТУЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого, що.

1. кого. Звільняти від мотузок (руки, ноги, кінцівки).

Не повірив. Торкнувся чола, рук, покликав на ймення і знову не повірив: заходився розмотузовувати жону [дружину] очевидно, мав намір внести її до намету, (Д. Міщенко);

РОзмотузували обстрижену вівцю (Номис).

2. що. Знімати мотузки з чого-небудь зв'язаного, обв'язаного; розв'язувати щось.

Словник української мови (СУМ-20)