Словник української мови у 20 томах

розмочити

РОЗМОЧИ́ТИ див. розмо́чувати.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. розмочити — розмочи́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. розмочити — див. розмочувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розмочити — Чу, -чиш, док., спорт. Відкрити рахунок у грі. Молодняк Крощенка «розмочити» грузинів не зміг (Україна Молода).  Словник сучасного українського сленгу
  4. розмочити — (-очу, -очиш) док., кого, що; спорт. Відкрити рахунок у футбольному матчі, забити перший гол. "Розмочила" свій рахунок з Анандом, зробила нічиї з іншими (СГ, 31.10.2001). БСРЖ, 499.  Словник жарґонної лексики української мови
  5. розмочити — РОЗМОЧИ́ТИ див. розмо́чувати.  Словник української мови в 11 томах
  6. розмочити — Розмочити см. розмочувати.  Словник української мови Грінченка