розмружити
РОЗМРУ́ЖИТИ, жу, жиш, док., що, розм., рідко.
Розкрити, розтулити частково або повністю (очі, повіки); розплющити.
Не мрію, ні, повіки я розмружив – іронія і гордість на лиці, іронія. (П. Тичина);
Вона примружила очі й затамувала подих. А коли розмружила очі, то відразу побачила праворуч від себе Опанаса й Маркіяна (Б. Харчук).
Словник української мови (СУМ-20)