розміркований
РОЗМІРКО́ВАНИЙ, а, е, розм.
Здатний розумно мислити, правильно міркувати; розсудливий.
– Не буду для Вашої дочки ні варваром, ні тираном, ні деспотом; не хвалячи себе, я скажу, що я й розміркований, і не безглуздий (І. Нечуй-Левицький);
Не можна не посперечатися з О. Дорошкевичем, який у своєму “Підручнику історії української літератури” (1924) не знайшов для Килини іншого визначення, ніж “розміркована егоїстка” (В. Винниченко).
Словник української мови (СУМ-20)