розмірний

РОЗМІ́РНИЙ, а, е.

1. рідко. Те саме, що розмі́рений 1.

Розміри вузлів і деталей, що послідовно прилягають один до одного, утворюють так званий ланцюг розмірів, або розмірний ланцюг (з наук. літ.);

Під кроком розмірним нерівний паркет Зарипав у кожній своїй деревинці (М. Бажан);

// Признач. для розмірювання чого-небудь.

Розмірні числа.

2. спец. Який має розмірність.

Значення в інших словниках

1. розмірний — розмі́рний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. розмірний — -а, -е. 1》 Який характеризується певним розміром. || Признач. для розмірювання чого-небудь. Розмірні числа. 2》 рідко. Те саме, що розмірений 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розмірний — РИТМІ́ЧНИЙ (який здійснюється в певному ритмі, темпі), РОЗМІ́РЕНИЙ, РОЗМІ́РНИЙ розм., РОЗМІ́РЯНИЙ розм., МІ́РНИЙ розм.; РІВНОМІ́РНИЙ, ПОМІ́РНИЙ (про звуки).  Словник синонімів української мови
4. розмірний — Розмі́рний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. розмірний — РОЗМІ́РНИЙ, а, е. 1. Який характеризується певним розміром. Розміри вузлів і деталей, що послідовно прилягають один до одного, утворюють так званий ланцюг розмірів, або розмірний ланцюг (Допуски.., 1958, 206); // Признач. для розмірювання чого-небудь.  Словник української мови в 11 томах