розміщатися
РОЗМІЩА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся і РОЗМІ́ЩУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗМІСТИ́ТИСЯ, іщу́ся, і́стишся, док.
1. Сідати або ставати в певних місцях, займати місця.
Добрі люди самі розміщалися кому як до вподоби (С. Чорнобривець);
Матюшині спільники мовчки розміщувались на вільних стільцях (А. Шиян);
– Чи всі тут? – знову гукнув справник, коли сяк-так розмістилися люди (Панас Мирний);
Федір Іванович з Марусею одставили од стіни стіл, щоб усім розміститися (А. Головко);
// Влаштовуватися де-небудь на проживання, ночівлю, відпочинок і т. ін.; розселятися.
Хлопці розмістилися в гуртожитку (Д. Ткач);
“Тобол” підійшов до Обдорська (нині Салехард), і весь екіпаж розмістився в селищі на зимівлю (з наук.-попул. літ.).
2. Перебувати в якому-небудь місці, бути розташованим де-небудь; розташовуватися.
Будівля була дуже потрібна санаторію: у ній розміщалися поліклінічні кабінети (Б. Лепкий);
В цегляному двоповерховому будинку, де розміщалися всі служби, було темно (Григорій Тютюнник);
Все було незвичайним у цьому літаку: фюзеляжа не було, пальне, кабіни на 120 пасажирів і 12 членів екіпажу розміщувалися в самому крилі (з наук.-попул. літ.);
Крім вогневої Брянського, тут розмістився командний пункт батальйону (О. Гончар);
Управління водного господарства розмістилося на гомінкій вулиці (М. Чабанівський).
3. тільки недок. Пас. до розміща́ти, розмі́щувати.
Словник української мови (СУМ-20)