розношувати

РОЗНО́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗНОСИ́ТИ, ошу́, о́сиш, док., що.

1. Носячи, робити просторішим, вільнішим, зручнішим (одяг, взуття).

– Завтра дядько Данило обіцяли дати тобі нові чобітки розносити, – кажу я Яшкові (П. Панч).

2. тільки док., перев. безос., розм. Почати ходити де-небудь, робити щось (уживається перев. при висловленні незадоволення з приводу чиїх-небудь дій).

[Явдоха (з другої хати):] Тату! тату! Борщ давно вже на столі стигне. [Храпко:] От розносило їх! (Панас Мирний).

Значення в інших словниках

1. розношувати — розно́шувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розношувати — див. нести  Словник синонімів Вусика
3. розношувати — -ую, -уєш, недок., розносити, -ошу, -осиш, док., перех. 1》 Носячи, робити просторішим, вільнішим, зручнішим (одяг, взуття). 2》 тільки док., перев. безос., розм. Почати ходити де-небудь, робити щось (уживається перев. при висловленні невдоволення з приводу чиїх-небудь дій).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. розношувати — РОЗНО́ШУВАТИ (одяг, взуття), ОБНО́ШУВАТИ розм., РОЗХО́ДЖУВАТИ розм.; РОЗТО́ПТУВАТИ (взуття). — Док.: розноси́ти, обноси́ти, розходи́ти, розтоптати. — Завтра дядько Данило обіцяв дати тобі нові чобітки розносити (П. Панч).  Словник синонімів української мови
5. розношувати — РОЗНО́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗНОСИ́ТИ, ошу́, о́сиш, док., перех. 1. Носячи, робити просторішим, вільнішим, зручнішим (одяг, взуття). — Завтра дядько Данило обіцяли дати тобі нові чобітки розносити, — кажу я Яшкові (Панч, На калин. мості, 1965, 11).  Словник української мови в 11 томах
6. розношувати — Розно́шувати, -шую, -єш гл. = розносити. Спитай чорного ворона, що його кість розношує. МВ. І. 154.  Словник української мови Грінченка