Словник української мови у 20 томах

рознуртовувати

РОЗНУРТО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗНУРТУВА́ТИ, у́є, уєш, док., розм., рідко.

1. Почати дуже нуртувати, вирувати.

2. що. Ви́кликати нестримний рух чого-небудь із різкою зміною напрямку, обертанням то в один, то в другий бік, коливанням і т. ін.; розворушити, розкрутити.

Мамайчуків фургон уже помчав.., рознуртував, потяг у вуличку сірий шлейф куряви (О. Гончар).

Словник української мови (СУМ-20)