Словник української мови у 20 томах

розокремлений

РОЗОКРЕ́МЛЕНИЙ.

Дієпр. пас. до розокре́млювати.

* Образно. Майор Смола розокремлений на частини, як молекула на атоми: ось його усмішка розміром 9x12 см, коли він, скинувши льотний шолом, сфотографувався на тлі учбово-тренувального літака після першого самостійного віражу (Ю. Щербак);

// у знач. прикм.

Розокремлені частини будівлі.

Словник української мови (СУМ-20)