Словник української мови у 20 томах

розпалити

РОЗПАЛИ́ТИ див. розпа́лювати.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. розпалити — розпали́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. розпалити — див. розпалювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розпалити — ЗАПА́ЛЮВАТИ (викликати горіння чого-небудь), ПІДПА́ЛЮВАТИ, РОЗПА́ЛЮВАТИ, РОЗГНІ́ЧУВАТИ, РОЗГНІТА́ТИ (вогонь, багаття і т. ін.); ЗАТО́ПЛЮВАТИ, ЗАТОПЛЯ́ТИ рідше, РОЗТО́ПЛЮВАТИ, РОЗТОПЛЯ́ТИ рідше (плиту, піч і т. ін.); ЗАКУ́РЮВАТИ, ЗАСМА́ЛЮВАТИ розм.  Словник синонімів української мови
  4. розпалити — Розпали́ти, -палю́, -па́лиш, -па́лять  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. розпалити — РОЗПАЛИ́ТИ див. розпа́лювати.  Словник української мови в 11 томах