розпарований
РОЗПАРО́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до розпарува́ти.
Впадала в око ще одна деталь: все взуття розпароване, а коли трапляється пара, то лівий капець був брудно-жовтого кольору, правий – жовтогарячого або ж блідо-рожевого (із журн.);
// у знач. прикм.
По всій підлозі валялись безногі ведмеді, розпаровані крокети, різні лото та кубики (Ю. Збанацький);
Ще синіла одинока квітка розпарованих братів, ще зеленіли, оповиті мшистим синім оксамитом молоді пагінці, одначе осінь уже владно господарювала в лісах (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)