розпарювати

РОЗПА́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗПА́РИТИ, рю, риш, док., що.

1. Розм'якшувати що-небудь парою, гарячою водою і т. ін.

Колоди .. берези з лісу доставляють у цех. Після чорнової обробки на звичайному токарному верстаті деревину розпарюють (з наук. літ.).

2. розм. Нагрівати, прогрівати що-небудь до появи пари, випарів.

Сонячне сяйво розпарює соснину (О. Кобилянська);

// безос. Зігрівати тіло до появи поту.

Час від часу тих, кому біля пічки розпарило трохи боки, відтискували до стін (Ю. Збанацький).

(1) Розпа́рювати / розпа́рити кістки́ – добре прогріватися в лазні, на печі і т. ін.

Домна Федорівна, присівши біля лежанки, на якій старий розпарював кістки, сумно переказала їхні з Уляною балачки (В. Логвиненко).

Значення в інших словниках

1. розпарювати — розпа́рювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розпарювати — -юю, -юєш, недок., розпарити, -рю, -риш, док., перех. 1》 Розм'якшувати що-небудь парою, гарячою водою і т. ін. 2》 розм. Нагрівати, прогрівати що-небудь до появи пари, випарів. || безос. Зігрівати тіло до появи поту. Розпарювати кістки — добре прогріватися в лазні, на печі і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розпарювати — Розпа́рювати, -рюю, -рюєш; розпа́рити, -па́рю, -па́риш, -рять; розпа́р, -па́рте  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. розпарювати — РОЗПА́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗПА́РИТИ, рю, риш, док., перех. 1. Розм’якшувати що-небудь парою, гарячою водою і т. ін. Колоди.. берези з лісу доставляють у цех. Після чорнової обробки на звичайному токарному верстаті деревину розпарюють (Хлібороб Укр.  Словник української мови в 11 томах