розпечатаний

РОЗПЕЧА́ТАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до розпеча́тати.

* Образно. – Як пустиш покриткою? – Ну що ти, що ти! Вона шляхтянка, вільна. Та й розпечатана не мною грішним... (Василь Шевчук);

Перед ним на столику лежить розпечатаний лист від батька (І. Франко);

У кімнаті за столом, заваленим газетами, книжками й розпечатаними конвертами, сидить, схилившись над “Правдою”, людина (І. Кириленко);

// у знач. прикм.

Перед ним на столику лежить розпечатаний лист від батька (І. Франко);

У кімнаті за столом, заваленим газетами, книжками й розпечатаними конвертами, сидить .. людина (І. Кириленко).

Значення в інших словниках

1. розпечатаний — розпеча́таний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. розпечатаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розпечатати. || розпечатано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розпечатаний — РОЗПЕЧА́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розпеча́тати. Перед ним на столику лежить розпечатаний лист від батька (Фр., V, 1951, 17); У кімнаті за столом, заваленим газетами, книжками й розпечатаними конвертами, сидить, схилившись над «Правдою», людина (Кир., Вибр., 1960, 288).  Словник української мови в 11 томах