розпогоджуватися

РОЗПОГО́ДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗПОГО́ДИТИСЯ, джуся, дишся, док.

1. безос. Наставати ясній погоді.

Пізніш дощ перестав, але не розпогоджувалось (М. Хвильовий);

Надвечір починало розпогоджуватися (Іван Ле і О. Левада);

По обіді розпогодилось. Світило сонце, парувала земля (П. Панч);

Після кількаденних дощів розпогодилось, ніжила теплинь, все довкола буяло (Ю. Мушкетик).

2. перен. Позбуватися похмурого вигляду, перейматися добрим настроєм; веселішати.

Я трохи розпогоджуюсь і починаю посміхатись (М. Стельмах);

– Ти, Максиме, в сорочці родився! – розпогодився комісар. – Ти ще не знаєш, що таке орден! (М. Стельмах);

// Набувати ясного, спокійного виразу, виражати добрий настрій (про обличчя).

Шаблій принишк, слухає, хоче не пропустити жодного слова. Похмуре Антонове обличчя розпогоджується... (Д. Бедзик);

Видно, юнак справив на нього непогане враження, бо його суворе обличчя відразу розпогодилось (В. Гжицький).

Значення в інших словниках

1. розпогоджуватися — розпого́джуватися 1 дієслово недоконаного виду про погоду безос. розпого́джуватися 2 дієслово недоконаного виду веселішати  Орфографічний словник української мови
2. розпогоджуватися — Розгодинюватися, випогоджуватися, вигодинюватися; (- обличчя) П. ясніти, вияснюватися, веселішати; док. РОЗПОГОДИТИСЯ, вигодинитися.  Словник синонімів Караванського
3. розпогоджуватися — див. випогоджуватися; розгодинюватися  Словник синонімів Вусика
4. розпогоджуватися — -уюся, -уєшся, недок., розпогодитися, -джуся, -дишся, док. 1》 безос.Наставати ясній погоді. 2》 перен. Позбуватися похмурого вигляду, перейматися добрим настроєм; веселішати. || Набувати ясного, спокійного виразу, виражати добрий настрій (про обличчя).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. розпогоджуватися — ВИПОГО́ДЖУВАТИСЯ безос. (про погоду — ставати ясно, без хмар), РОЗПОГО́ДЖУВАТИСЯ, ВИЯСНЯ́ТИСЯ, ВИЯ́СНЮВАТИСЯ, ПРОЯСНЯ́ТИСЯ, ПРОЯ́СНЮВАТИСЯ, ВИГОДИ́НЮВАТИСЯ, РОЗ'Я́СНЮВАТИСЯ розм., РОЗ'ЯСНЯ́ТИСЯ розм., ЯСНИ́ТИСЯ розм., РОЗГОДИ́НЮВАТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
6. розпогоджуватися — Розпого́джуватися, -джується; розпого́дитися, -диться  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. розпогоджуватися — РОЗПОГО́ДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗПОГО́ДИТИСЯ, джуся, дишся, док. 1. безос. Наставати ясній погоді. Надвечір починало розпогоджуватися (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 424); По обіді розпогодилось. Світило сонце, парувала земля (Панч, На калин.  Словник української мови в 11 томах