розпрямлений
РОЗПРЯ́МЛЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до розпрямля́ти.
Іван підходив до неї, як молодий лев, – груди були в нього розпрямлені, а в м'язах співала молодецька сила (Валерій Шевчук);
// у знач. прикм.
Коли чучело стоятиме з розпрямленими крилами, то треба вставити в них дріт (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)