розрадуваний
РОЗРА́ДУВАНИЙ, а, е, рідко.
Дієпр. пас. до розра́дувати.
Посеред усього того клекоту, як муха в окропі, звивався Юдка, розрадуваний, щасливий (І. Франко);
Тут, розговорившися й посумувавши з нею про чоловіка й дітей, я здоровшала серцем і очима, в якій би то не було порі, і вертала розрадувана й заспокоєна (О. Кобилянська);
Розмова не спинялась і на мить. Однак Адам не був дуже розрадуваний: найнятий архітект [архітектор], .. рішуче відмовився їхати (Н. Королева).
Словник української мови (СУМ-20)