розроджуватися

РОЗРО́ДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗРОДИ́ТИСЯ, роджу́ся, ро́дишся, док.

Народжувати дитину.

Мати мліла, ось-ось могла розродитися на вулиці при лютім морозі, але, зціпивши зуби та вибиваючись із решток сил, посувалась уперед. І вони таки дійшли до лікарні (І. Багряний);

Може, вже там і розродилась Мокрина? Кого-то їй доля цього разу пошле – сина чи дочку? (О. Гончар);

Попід руки держала отих матерів рідня. А одна розродилась, і стала ушосте – мати (Л. Костенко);

* Образно. – Мішок тарані не забудь прихопити, їдучи у відрядження, повернешся з перемогою... – Не тараня, виходить , а таран? – розроджується дотепом Сеньор Помідор (О. Гончар);

В одну теплу дощову ніч земля розродилася молодим весняним життям (М. Ю. Тарновський).

Значення в інших словниках

1. розроджуватися — розро́джуватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розроджуватися — -уюся, -уєшся, недок., розродитися, -роджуся, -родишся, док. Народжувати дитину.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розроджуватися — НАРОДИ́ТИ без додатка (про пологи, пологовий акт), РОДИ́ТИ, РОЗРОДИ́ТИСЯ, ОБРОДИ́ТИСЯ розм., ОБРОДИ́НИТИСЯ розм., РОЗСИ́ПАТИСЯ розм. — Недок.: наро́джувати, роди́ти, розро́джуватися.  Словник синонімів української мови
4. розроджуватися — РОЗРО́ДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗРОДИ́ТИСЯ, роджу́ся, ро́дишся, док. Народжувати дитину. Може, вже там і розродилась Мокрина? Кого-то їй доля цього разу пошле — сина чи дочку? (Гончар, II, 1959, 253); *Образно.  Словник української мови в 11 томах