розсвічувати

РОЗСВІ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗСВІТИ́ТИ, свічу́, сві́тиш, док., що і рідко без дод., розм.

1. Запалювати що-небудь для освітлення, примушувати горіти.

Сухою рукою черкає Христос об стіл сірник і розсвічує дві свічки, встромлені в білий хліб (Мирослав Ірчан);

На могильних горбиках настільники розстеляють, кладуть три крашанки, паску, свічку розсвічують, кличуть священика і правлять панахиду (У. Самчук);

Запали в печі!.. От вона розсвітила (Сл. Б. Грінченка);

І знов, розсвітивши свою свічку, пішов дон Карлос (Н. Королева).

2. Заливати, заповнювати сяйвом, світлом, освітлювати.

Хай тут на низини, де холод, тінь, де кров'ю зрошена дороги рінь, упаде блиск, що нам розсвітить шлях... (Уляна Кравченко);

* Образно. Ці очі розсвічують смагляво-рум'яне обличчя дівчини (з газ.).

Значення в інших словниках

1. розсвічувати — розсві́чувати дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. розсвічувати — -ую, -уєш, недок., розсвітити, -свічу, -світиш, док., перех. і рідко без додатка, розм. 1》 Запалювати що-небудь для освітлення, примушувати горіти. 2》 Заливати, заповнювати сяйвом, світлом, освітлювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розсвічувати — ЗАСВІ́ЧУВАТИ (запалювати що-небудь, щоб викликати світіння), СВІТИ́ТИ, ЗАПА́ЛЮВАТИ, ЗАСВІ́ТЛЮВАТИ рідше, РОЗСВІ́ЧУВАТИ розм. — Док.: засвіти́ти, запали́ти, розсвіти́ти.  Словник синонімів української мови
4. розсвічувати — РОЗСВІ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗСВІТИ́ТИ, свічу́, сві́тиш, док., перех. і рідко без додатка, розм. 1. Запалювати що-небудь для освітлення, примушувати горіти.  Словник української мови в 11 томах