розскиглюватися

РОЗСКИ́ГЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., РОЗСКИ́ГЛИТИСЯ, юся, лишся, док., розм.

1. Сильно вищати, скиглити (про собак і т. ін.);

// Жалібно стогнати, надокучливо скаржитися (про людей).;

// Скиглити, видавати звуки, що нагадують жалібний плач (про птахів).

2. перен. Утворювати одноманітні високі й різкі звуки (про предмети).

Словник української мови (СУМ-20)