Словник української мови у 20 томах

розсовувати

РОЗСО́ВУВАТИ див. розсува́ти.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. розсовувати — розсо́вувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. розсовувати — -ую, -уєш і розсувати, -аю, -аєш, недок., розсунути, -ну, -неш, док., перех. 1》 Переміщати, відставляти що-небудь у різні боки, звільняючи місце. || Примушувати кого-небудь розступитися, розійтися, посунутися в сторони, даючи прохід, звільняючи місце.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розсовувати — РОЗСТАВЛЯ́ТИ (руки, ноги, крила, пальці тощо), РОЗКИДА́ТИ, РОЗСОВУВАТИ (РОЗСУВА́ТИ), РОЗПИНА́ТИ, РОЗЧЕПІ́РЮВАТИ розм., РОЗТЕПІ́РЧУВАТИ діал.; РОЗВО́ДИТИ (руки, пальці); РОЗКАРЯ́ЧУВАТИ розм. (перев.  Словник синонімів української мови
  4. розсовувати — РОЗСО́ВУВАТИ, ую, уєш і РОЗСУВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗСУ́НУТИ, ну, неш, док., перех. 1. Переміщати, відставляти що-небудь у сторони, звільняючи місце. Після вечері в їдальні розсунули столи, розставили ослони і, чекаючи пересувного кіно, посадили..  Словник української мови в 11 томах