розстановник

РОЗСТАНО́ВНИК, а, ч.

Робітник, що займається розставлянням чого-небудь.

Значення в інших словниках

1. розстановник — розстано́вник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. розстановник — -а, ч. Робітник, що займається на виробництві розстановкою чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розстановник — РОЗСТАНО́ВНИК, а, ч. Робітник, що займається на виробництві розстановкою чого-небудь.  Словник української мови в 11 томах