розстрочувати
РОЗСТРО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗСТРО́ЧИТИ, чу, чиш, док., що.
Розподіляти на кілька строків виплату або виконання чого-небудь.
Селяни були неспроможні відразу розплатитися з поміщиками [за надільну землю за реформою 1861 р.] і царський уряд взяв викупну операцію на себе? примусивши селян сплатити поміщикові відразу 20% викупної суми. Уряд сплатив поміщиеам решту викупної суми .. Таким чином, селянство стало боржником держави, яка розстрочила викупний борг на 49 з половиною років (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)