розсьорбувати

РОЗСЬО́РБУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗСЬО́РБА́ТИ, сьо́рба́ю, сьо́рба́єш, док., що, розм.

1. Гуртом з'їдати, випивати (щось рідке).

2. перен. Розплутувати, улагоджувати (якусь складну, заплутану, неприємну справу).

– Цю бумаженцію підписали ви самі. Так що самі й розсьорбуйте (Ю. Мушкетик);

Це зухвале дівча прийшло сюди дуже недоречно .. Заварить кашу та й піде собі, а йому, Сиволапові, доведеться розсьорбувати (Д. Ткач).

Значення в інших словниках

1. розсьорбувати — розсьо́рбувати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. розсьорбувати — -ую, -уєш, недок., розсьорбати, -сьорбаю, -сьорбаєш, док., перех., розм. 1》 Гуртом з'їдати, випивати (щось рідке). 2》 перен. Розплутувати, улагоджувати (якусь складну, заплутану, неприємну справу).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розсьорбувати — РОЗСЬО́РБУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗСЬО́РБА́ТИ, сьо́рба́ю, сьо́рба́єш, док., перех., розм. 1. Гуртом з’їдати, випивати (щось рідке). 2. перен. Розплутувати, улагоджувати (якусь складну, заплутану, неприємну справу).  Словник української мови в 11 томах