розсікання

РОЗСІКА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. розсіка́ти і розсіка́тися 1.

Після розсікання заднього листка пристінкової очеревини відокремлювали аорту, нижню порожнисту вену та органи заочеревинного простору. Потім проводили ретельне вивчення судин задньої стінки черевної порожнини, а також місця проходження їх через діафрагму (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. розсікання — розсіка́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. розсікання — -я, с. Дія за знач. розсікати і розсікатися 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розсікання — РОЗСІКА́ННЯ, я, с. Дія за знач. розсіка́ти і розсіка́тися 1.  Словник української мови в 11 томах