розтлівати

РОЗТЛІВА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., РОЗТЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, док., кого.

1. Позбавляти незайманості, вступати в статевий зв'язок з дівчиною, що не досягла статевої зрілості.

Наплювали На тебе, чистую, кати; Розтлили кроткую! (Т. Шевченко).

2. перен. Морально розкладати; розбещувати.

Багатство декого розтліває.

РОЗТЛІВА́ТИ², а́є, недок., діал.

Жевріти, розгорятися.

* Образно. Говорив з усіма Вісвамітра Розумно, людяно, та розтлівала У серці в нього гордість безконечна (І. Франко);

Розтлівали дрова.

Значення в інших словниках

1. розтлівати — розтліва́ти 1 дієслово недоконаного виду розбещувати розтліва́ти 2 дієслово недоконаного виду починати жевріти, розгорятися діал.  Орфографічний словник української мови
2. розтлівати — I -аю, -аєш, недок., розтлити, -лю, -лиш, док., перех. 1》 Позбавляти незайманості, вступати в статевий зв'язок з дівчиною, що не досягла статевої зрілості. 2》 перен. Морально розкладати; розбещувати. II -ає, недок., діал. Починати жевріти, розгорятися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розтлівати — Ґвалтувати, зігвалтовувати, зігвалтувати, позігвалтовувати, погвалтовувати, погвалтувати, безчестити, збезчещувати, збезчестити, позбезчещувати, обезчещувати, обезчестити, пообезчещувати  Словник чужослів Павло Штепа
4. розтлівати — РОЗПУСКА́ТИ (привчати когось до поганих, аморальних звичок; потураючи комусь, робити його недисциплінованим, свавільним), РОЗБЕ́ЩУВАТИ, РОЗКЛАДА́ТИ, ПСУВА́ТИ, РОЗПАСКУ́ДЖУВАТИ розм., РОЗТЛІВА́ТИ розм. — Док.  Словник синонімів української мови
5. розтлівати — РОЗТЛІВА́ТИ і, а́ю, а́єш, недок., РОЗТЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, док., перех. 1. Позбавляти незайманості, вступати в статевий зв’язок з дівчиною, що не досягла статевої зрілості. Наплювали На тебе, чистую, кати; Розтлили кроткую! (Шевч., II, 1963, 373). 2. перен.  Словник української мови в 11 томах