розтовкмачувати

РОЗТОВКМА́ЧУВАТИ і рідко РОЗТОВМА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗТОВКМА́ЧИТИ і рідко РОЗТОВМА́ЧИТИ, чу, чиш, док., що, розм.

Те саме, що розтлума́чувати.

Один тебе й з першого слова розуміє і мовчки йде до роботи, іншому треба все розтовкмачити (В. Кучер);

– А ти мені по-вченому розтовкмач, племінничку: оті всі протони, нейтрони, електрони, позитрони, мезони – путяще діло чи якісь витребеньки? (А. Крижанівський);

Громада послала титаря до батюшки, щоб він прийшов та розтовмачив їм, що було написано в тій бумазі (І. Нечуй-Левицький).

Значення в інших словниках

1. розтовкмачувати — розтовкма́чувати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. розтовкмачувати — Розтлумачувати, витлумачувати, РОЗ'ЯСНЮВАТИ, тлумачити.  Словник синонімів Караванського
3. розтовкмачувати — див. пояснювати  Словник синонімів Вусика
4. розтовкмачувати — і розтовмачувати, -ую, -уєш, недок., розтовкмачити і розтовмачити, -чу, -чиш, док., перех., розм. Те саме, що розтлумачувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. розтовкмачувати — ТЛУМА́ЧИТИ (визначати зміст, значення чогось, розуміти, пояснювати що-небудь якимось чином), РОЗТЛУМА́ЧУВАТИ, ВИТЛУМА́ЧУВАТИ, ВТЛУМА́ЧУВАТИ (УТЛУМА́ЧУВАТИ), ТРАКТУВА́ТИ, ІНТЕРПРЕТУВА́ТИ книжн, ТОВМА́ЧИТИ (ТОВКМА́ЧИТИ) розм., РОЗТОВКМА́ЧУВАТИ розм.  Словник синонімів української мови
6. розтовкмачувати — РОЗТОВКМА́ЧУВАТИ і РОЗТОВМА́ЧУВАТИ, ую, уєш. недок., РОЗТОВКМА́ЧИТИ і РОЗТОВМА́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех., розм. Те саме, що розтлума́чувати.  Словник української мови в 11 томах