розтовкуватися

РОЗТО́ВКУВАТИСЯ, ується, недок., РОЗТОВКТИ́СЯ, че́ться, док., розм.

1. Товчінням або придавленням перетворюватися на дрібні шматки, м'яку масу чи порошок.

2. тільки док. Поранитися, розбитися.

– От шибеник. Упаде – розтовчеться, мов крашанка, – сплеснула руками Докія (М. Стельмах).

3. Пас. до розто́вкувати, розтовкти́.

Словник української мови (СУМ-20)