Словник української мови у 20 томах

розтовмачити

РОЗТОВМА́ЧИТИ див. розтовкма́чувати.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. розтовмачити — розтовма́чити дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. розтовмачити — див. розтовкмачувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розтовмачити — ТЛУМА́ЧИТИ (визначати зміст, значення чогось, розуміти, пояснювати що-небудь якимось чином), РОЗТЛУМА́ЧУВАТИ, ВИТЛУМА́ЧУВАТИ, ВТЛУМА́ЧУВАТИ (УТЛУМА́ЧУВАТИ), ТРАКТУВА́ТИ, ІНТЕРПРЕТУВА́ТИ книжн, ТОВМА́ЧИТИ (ТОВКМА́ЧИТИ) розм., РОЗТОВКМА́ЧУВАТИ розм.  Словник синонімів української мови
  4. розтовмачити — РОЗТОВМА́ЧИТИ див. розтовкма́чувати.  Словник української мови в 11 томах