розтолкувати —
розтолкува́ти дієслово доконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
розтолкувати —
Розтолкува́ти, -ку́ю, -ку́єш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
розтолкувати —
РОЗТОЛКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., розм. Те саме, що розтлума́чити. — Против Енея не храбруйте, Для нас здається він святим; І так Латину розтолкуйте, Щоб лучче помирився з ним (Котл., I, 1952, 274); — А ви нам скажіть: чого це наш конокрад приїхав?...
Словник української мови в 11 томах